похнюплено
ПОХНЮ́ПЛЕНО, присл., розм. Похнюпившись, з похнюпленою головою, зажурено.
По боках [юрби] на конях козаки з голими шаблями, а в колі їх душ п’ятеро селян. Були без шапок, ішли похнюплено, важко тягнучи ноги (Головко, І, 1957, 110);
Похнюплено вони сидять, зітхають, Витягують за кусенем роти (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 52).
Словник української мови (СУМ-11)