Словник української мови в 11 томах

похнюплено

ПОХНЮ́ПЛЕНО, присл., розм. Похнюпившись, з похнюпленою головою, зажурено.

По боках [юрби] на конях козаки з голими шаблями, а в колі їх душ п’ятеро селян. Були без шапок, ішли похнюплено, важко тягнучи ноги (Головко, І, 1957, 110);

Похнюплено вони сидять, зітхають, Витягують за кусенем роти (Бажан, Італ. зустрічі, 1961, 52).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. похнюплено — похню́плено прислівник незмінювана словникова одиниця розм.  Орфографічний словник української мови
  2. похнюплено — присл., розм. Похнюпившись, із похнюпленою головою, зажурено.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похнюплено — ПОХНЮ́ПЛЕНО, присл., розм. Похнюпившись, з похнюпленою головою, зажурено. По боках [юрби] на конях козаки з голими шаблями, а в колі їх душ п'ятеро селян. Були без шапок, ішли похнюплено, важко тягнучи ноги (А. Головко); Похнюплено вони сидять, зітхають, Витягують за кусенем роти (М. Бажан).  Словник української мови у 20 томах