похода
ПОХОДА́, и́, ж., розм. Те саме, що хода́.
Похода легка й бистра; сама [черниця] висока, хоч би й парубку (Вовчок, VI, 1956, 325);
Автора [роману «Боротьба»] Ви угадали, та й видко коня по поході (Л. Укр., V, 1956, 63).
Словник української мови (СУМ-11)