похода —
похода́ іменник жіночого роду хода розм.
Орфографічний словник української мови
похода —
-и, ж., розм. Те саме, що хода.
Великий тлумачний словник сучасної мови
похода —
ПОХОДА́, и́, ж., розм. Те саме, що хода́. Похода легка й бистра; сама [черниця] висока, хоч би й парубку (Марко Вовчок); Автора [роману “Боротьба”] Ви угадали, та й видко коня по поході (Леся Українка).
Словник української мови у 20 томах
похода —
ХОДА́ (манера ходити), СТУПА́, КРОК, ХІД, ПО́СТУП перев. з означ., ПОХОДА́ розм., ПОХІ́Д розм., ТУПА́ розм., СТУПНЯ́ діал. — Не ліз би ти в провожаті, Денисе, — неприязно обізвалася Уляна..
Словник синонімів української мови
похода —
ПОХОДА́, и́, ж., розм. Те саме, що хода́. Похода легка й бистра; сама [черниця] висока, хоч би й парубку (Вовчок, VI, 1956, 325); Автора [роману «Боротьба»] Ви угадали, та й видко коня по поході (Л. Укр., V, 1956, 63).
Словник української мови в 11 томах