поход

Похо́д, -ду

м.

1) = похід 2. Убірайся, козаченьку, завтра поход буде. Мет. 22.

2) Свадебное шествіе. Йшли із церкви молодії, роду честь і слава. Перезва неслась за ними, з хат старі і діти вибігали, поспішали на поход глядіти. Мкр. Н. 37.

Значення в інших словниках

1. поход — похо́д іменник чоловічого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поход — -у, ч., розм., рідко. Те саме, що лишок.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поход — (у вазі) надмір  Словник чужослів Павло Штепа
4. поход — ПОХО́Д, у, ч., розм., рідко. Те саме, що ли́шок. Танк, як танк. Важкий .. Певно, такий, як треба. І ще – з походом (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
5. поход — ПОХО́Д, у, ч., розм., рідко. Те саме, що ли́шок. Танк, як танк. Важкий.. Певно, такий, як треба. І ще — з походом (Ю. Янов., І, 1954, 51).  Словник української мови в 11 томах