похресниця

ПОХРЕ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до похре́сник.

— Минеться?! — обурився Магера. — Та я не тому, що Домінка моя похресниця, але що се за спосіб? Чотири роки зводив [Ланович] дівчину, а тепер бере Милянову! (Мак., Вибр., 1954, 196).

Значення в інших словниках

1. похресниця — похре́сниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. похресниця — Те саме, що хрещена донька  Словник церковно-обрядової термінології
3. похресниця — -і. Жін. до похресник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. похресниця — ПОХРЕ́СНИЦЯ, і, ж. Жін. до похре́сник. – Минеться?! – обурився Магера. – Та я не тому, що Домінка моя похресниця, але що се за спосіб? Чотири роки зводив [Ланович] дівчину, а тепер бере Милянову! (О. Маковей).  Словник української мови у 20 томах
5. похресниця — Похре́сниця, -ці ж. Крестница. Камен. у.  Словник української мови Грінченка