похрипнути
ПОХРИ́ПНУТИ, немо, нете; мин. ч. похри́пли і похри́пнули; док. Захрипнути (про всіх або багатьох).
Довго співали гості, доки декотрі не похрипли (Н.-Лев., III, 1956, 111);
Вершник хрипів. Тут усі похрипли, відколи ввійшли в гори з їх студеними джерелами та різкими змінами температури (Гончар, III, 1959, 76).
Словник української мови (СУМ-11)