Словник української мови в 11 томах

похропування

ПОХРО́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. похро́пувати і звуки, утворювані цією дією.

Прислухався [Микола] до ночі, але, окрім похропування Кесаря та монотонного жаб’ячого кумкання, нічого не чув (Збан., Курил. о-ви, 1963, 76).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. похропування — похро́пування іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
  2. похропування — -я, с. Дія за знач. похропувати і звуки, утворювані цією дією.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похропування — ПОХРО́ПУВАННЯ, я, с. Дія за знач. похро́пувати і звуки, утворювані цією дією. Прислухався [Микола] до ночі, але, окрім похропування Кесаря та монотонного жаб'ячого кумкання, нічого не чув (Ю. Збанацький).  Словник української мови у 20 томах