похропувати
ПОХРО́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Хропіти стиха або час від часу.
Свирид вернувсь до Дунаю, де по коліна в воді лежав п’яний Лука, похропуючи носом (Коцюб., І, 1955, 146);
Тихо-тихо, тільки похропують коні та погуркують сани на мерзлих кізяках (Зар., На.. світі, 1967, 95).
Словник української мови (СУМ-11)