похрускувати
ПОХРУ́СКУВАТИ, ую, уєш, недок. Хрускати стиха або час від часу.
Похрускують перші скельця легенького льодку понад самими берегами… (Ільч., Серце жде, 1939, 135);
Дівчина глибоко схвильована, вона важко дихає, нервово похрускує пальцями (Чаб., Балкан. весна, 1960, 136).
Словник української мови (СУМ-11)