похудіти

ПОХУДІ́ТИ, і́ю, і́єш, ПОХУ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. поху́днув, нула, ло і поху́д, ла, ло; і ПОХУДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Стати худим, худішим.

[Оксана:] Андрій, може, і не впізнає мене… Така стала… (Вдивляється в дзеркальце). І похуділа, і постаріла… (Мороз, П’єси, 1959, 19);

Як воли в мене умикнули за ввесь день хоч отаке стебло, то най мені очі з лоба вибере, а ти кажеш: худі! хіба за день не похуднуть? (Сл. Гр.);

Личечком собі хоч і кріпко похудла [Галочка], і рум’янцю на щочечках не стало, та все здавалося, що так їй гарніше було (Кв.-Осн., II, 1956, 355);

— А ти, дочко, похудала.. Та ти ж як з хреста знята. Чи тебе мати не годує? (Хижняк, Невгамовна, 1961, 113).

Значення в інших словниках

1. похудіти — похуді́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. похудіти — -ію, -ієш, похуднути, -ну, -неш; мин. ч. похуднув, -нула, -нуло і похуд, -ла, -ло; і похудати, -аю, -аєш, док. Стати худим, худішим.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. похудіти — хохл. (похудеть) змарніти, схуднути  Словник чужослів Павло Штепа
4. похудіти — ПОХУДІ́ТИ, і́ю, і́єш, ПОХУ́ДНУТИ, ну, неш; мин. ч. поху́днув, нула, ло і поху́д, ла, ло; і ПОХУДА́ТИ, а́ю, а́єш, док. Стати худим, худішим. [Оксана:] Андрій, може, і не впізнає мене... Така стала... (Вдивляється в дзеркальце). І похуділа, і постаріла...  Словник української мови у 20 томах
5. похудіти — ХУ́ДНУТИ (ставати худим або худішим, втрачати на вазі), СО́ХНУТИ, ВИСИХА́ТИ, МАРНІ́ТИ, МІЗЕРНІ́ТИ, ОПАДА́ТИ розм., СТУХА́ТИ жарт.; СПАДА́ТИ (перев. із сл. тіло). — Док.  Словник синонімів української мови