Словник української мови в 11 томах

похіпливо

ПОХІ́ПЛИВО, ПОХО́ПЛИВО, діал. Присл. до похі́пливий, похо́пливий.

— Попросту, Гаво, пальці оближеш, ще й меду не коштувавши! — Ну, ну, — напів недовірливо, а напів похопливо сказав Гава (Фр., III, 1950, 22).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. похіпливо — похі́пливо прислівник швидко незмінювана словникова одиниця діал.  Орфографічний словник української мови
  2. похіпливо — похопливо, діал. Присл. до похіпливий, похопливий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. похіпливо — ПОХІ́ПЛИВО, ПОХО́ПЛИВО, діал. Присл. до похі́пливий, похо́пливий. – Попросту, Гаво, пальці оближеш, ще й меду не коштувавши! – Ну, ну, – напів недовірливо, а напів похопливо сказав Гава (І. Франко).  Словник української мови у 20 томах
  4. похіпливо — ПОСПІ́ШНО (поспішаючи, з поспіхом), ПОСПІ́ШЛИВО, ПО́СПІХОМ, ПОСПІШКОМ, НА́СПІХ, НАШВИДКУ, НАШВИДКУРУЧ, СПІ́ШНО, КВАПЛИ́ВО, ПОКВА́ПЛИВО, ПОКВА́ПНО, ПОХА́ПЛИВО, ХАПЛИ́ВО, ПО́ХАПЦЕМ, ПО́ХАПКИ, ПОБІ́ЖНО рідше, ПО́КВАПОМ розм., ГАРЯЧКО́ВО розм.  Словник синонімів української мови