поцинкований
ПОЦИНКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поцинкува́ти.
*Образно. І над усім цим лісовим царством — небо; безкрає, поцинковане небо, що світить сонцем, дихає заморозками,.. виловлює останнє тепло (Тют., Вир, 1964, 435).
Словник української мови (СУМ-11)