Великий тлумачний словник сучасної мови

поцинкований

поцинко́ваний

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до поцинкувати.

|| поцинковано, безос. присудк. сл.

Великий тлумачний словник сучасної української мови

Значення в інших словниках

  1. поцинкований — поцинко́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. поцинкований — ПОЦИНКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до поцинкува́ти. * Образно. І над усім цим лісовим царством – небо; безкрає, поцинковане небо, що світить сонцем, дихає заморозками, .. виловлює останнє тепло (Григорій Тютюнник).  Словник української мови у 20 томах
  3. поцинкований — ПОЦИНКО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поцинкува́ти. *Образно. І над усім цим лісовим царством — небо; безкрає, поцинковане небо, що світить сонцем, дихає заморозками,.. виловлює останнє тепло (Тют., Вир, 1964, 435).  Словник української мови в 11 томах