поцокати

ПОЦО́КАТИ, аю, аєш, док. Цокати ( див. цо́кати¹) якийсь час; цокнути кілька разів.

Вершник обміряв очима колоди, нахилившись із коня, поцокав по них вербовим прутиком (Тют., Вир, 1964, 91);

Під час вечері професор раз у раз відкладав виделку, щоб поцокати на своєму апараті (Смолич, І, 1958, 65).

Значення в інших словниках

1. поцокати — поцо́кати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поцокати — -аю, -аєш, док. Цокати (див. цокати I) якийсь час; цокнути кілька разів.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцокати — ПОЦО́КАТИ, аю, аєш, док. Цокати (див. цо́кати¹) якийсь час; цокнути кілька разів. Вершник обміряв очима колоди, нахилившись із коня, поцокав по них вербовим прутиком (Григорій Тютюнник); Під час вечері професор раз у раз відкладав виделку, щоб поцокати на своєму апараті (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах
4. поцокати — Поцо́кати, -каю, -єш гл. Побрякать.  Словник української мови Грінченка