поцмокувати

ПОЦМО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і неперех., розм. Цмокати стиха або час від часу.

Він прижмурював очі, поцмокував ротом, трусив животом, а його ноги.. незграбно тупцяли на однім місці (Коцюб., II, 1955, 348);

Під час останнього огляду головний лікар задоволено поцмокував язиком, потім пообіцяв виписати його через п’ять днів (Збан., Переджнив’я, 1955, 153).

Значення в інших словниках

1. поцмокувати — поцмо́кувати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поцмокувати — -ую, -уєш, недок., перех. і неперех., розм. Цмокати стиха або час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцмокувати — ПОЦМО́КУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що і без прям. дод., розм. Цмокати стиха або час від часу. Він прижмурював очі, поцмокував ротом, трусив животом, а його ноги .. незграбно тупцяли на однім місці (М.  Словник української мови у 20 томах