поцікавитися

ПОЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. поціка́вляться; док. Виявити цікавість, інтерес, увагу до кого-, чого-небудь.

Восени 1859 року, переходячи Борислав, він побачив якусь нову муровану буду обік села на толоці і поцікавився, що се? (Фр., VIII, 1952, 392);

— Семене, — промовив старий,.. — ти нікого не розпитувався за свого батька?.. Справді, адже він цим не поцікавився (Сміл., Зустрічі, 1936, 30);

— Скажіть, чому ви, головний інженер, так і не поцікавились, де ж саме допустились помилки монтажники п’ятнадцять років тому? (Шовк., Інженери, 1956, 99);

// Спитати з цікавістю, інтересом.

Чумак поцікавився, що там на селі зараз робиться. Може, про батька його Павло що чував? (Головко, II, 1957, 475);

Сахно обережно сьорбнула бурої з неприємним запахом юшки.. — Ну, як вам смакує? — поцікавився господар (Смолич, І, 1958, 72).

Значення в інших словниках

1. поцікавитися — поціка́витися дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. поцікавитися — [поц'ікавиетиес'а] -аўл'ус'а, -виес':а, -виец':а, -аўл'ац':а; нак. -аўс'а, -аўтеис'а  Орфоепічний словник української мови
3. поцікавитися — -влюся, -вишся; мн. поцікавляться; док. Виявити цікавість, інтерес, увагу до кого-, чого-небудь. || Спитати з цікавістю, інтересом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. поцікавитися — ПОЦІКА́ВИТИСЯ, влюся, вишся; мн. поціка́вляться; док. Виявити цікавість, інтерес, увагу до кого-, чого-небудь. Восени 1859 року, переходячи Борислав, він побачив якусь нову муровану буду обік села на толоці і поцікавився, що се? (І.  Словник української мови у 20 томах
5. поцікавитися — ЦІКА́ВИТИСЯ ким, чим (виявляти інтерес, увагу до когось, чогось), ЗАЦІКА́ВЛЮВАТИСЯ, ІНТЕРЕСУВА́ТИСЯ, ПРИДИВЛЯ́ТИСЯ до кого-чого, ПРИГЛЯДА́ТИСЯ до кого-чого, ДИВИ́ТИСЯ на кого-що, ПОЗИРА́ТИ на кого-що (спостерігаючи, дивлячись). — Док.  Словник синонімів української мови