поціновка

ПОЦІНО́ВКА, и, ж., розм., рідко. Дія за знач. поціни́ти, поцінува́ти.

В районі Карпо видурив дозвіл на купівлю хати, самотужки зробив поціновку й придбав хату за дурницю (Ю. Янов., Мир, 1956, 107).

Значення в інших словниках

1. поціновка — поціно́вка іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поціновка — ПОЦІНО́ВКА, и, ж., розм., рідко. Дія за знач. поціни́ти, поцінува́ти. В районі Карпо видурив дозвіл на купівлю хати, самотужки зробив поціновку й придбав хату за дурницю (Ю. Яновський).  Словник української мови у 20 томах
3. поціновка — Поціно́вка, -ки ж. Оцѣнка имущества для продажи съ публичнаго торга.  Словник української мови Грінченка