поцінування

ПОЦІНУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поцінува́ти.

— Він ще не звик до… ну, до громадського, а не особистого поцінування всяких таких… питань (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 148).

Значення в інших словниках

1. поцінування — поцінува́ння іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поцінування — -я, с., розм. Дія за знач. поцінувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поцінування — ПОЦІНУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поцінува́ти. – Він ще не звик до... ну, до громадського, а не особистого поцінування всяких таких... питань (Ю. Смолич).  Словник української мови у 20 томах