поцінування

ПОЦІНУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поцінува́ти.

— Він ще не звик до… ну, до громадського, а не особистого поцінування всяких таких… питань (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 148).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцінування — поцінува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поцінування — -я, с., розм. Дія за знач. поцінувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поцінування — ПОЦІНУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поцінува́ти. – Він ще не звик до... ну, до громадського, а не особистого поцінування всяких таких... питань (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах