поцінування
ПОЦІНУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поцінува́ти.
— Він ще не звик до… ну, до громадського, а не особистого поцінування всяких таких… питань (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 148).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- поцінування — поцінува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
- поцінування — -я, с., розм. Дія за знач. поцінувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- поцінування — ПОЦІНУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поцінува́ти. – Він ще не звик до... ну, до громадського, а не особистого поцінування всяких таких... питань (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах