поцінування

ПОЦІНУВА́ННЯ, я, с., розм.

Дія за знач. поцінува́ти.

– Він ще не звик до... ну, до громадського, а не особистого поцінування всяких таких... питань (Ю. Смолич).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. поцінування — поцінува́ння іменник середнього роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. поцінування — -я, с., розм. Дія за знач. поцінувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поцінування — ПОЦІНУВА́ННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поцінува́ти. — Він ще не звик до… ну, до громадського, а не особистого поцінування всяких таких… питань (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 148). Словник української мови в 11 томах