почахнути

ПОЧА́ХНУТИ, не, нуть; мин. ч. поча́х, ла, ло; док.

1. Захиріти, зів’янути (про багатьох або багато чого-небудь).

Поки рожі-мрії пахнуть, ти кохай, бо як від жури почахнуть, всьому край (У. Кравч., Вибр., 1958, 173).

2. Чахнути якийсь час.

Він збув корову, платив лікареві, викупляв ліки, ходила вона і по знахарях, та почахла з півроку і померла (Чорн., Визволення, 1949, 56).

Значення в інших словниках

1. почахнути — поча́хнути дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. почахнути — -не, -нуть; мин. ч. почах, -ла, -ло; док. 1》 Захиріти, зів'янути (про багатьох чи багато чого-небудь). 2》 Чахнути якийсь час.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почахнути — ПОЧА́ХНУТИ, не, нуть; мин. ч. поча́х, ла, ло; док. 1. Захиріти, зів'янути (про багатьох або багато чого-небудь). Поки рожі-мрії пахнуть, ти кохай, бо як від жури почахнуть, всьому край (Уляна Кравченко). 2. Чахнути якийсь час.  Словник української мови у 20 томах