почеплений
ПОЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почепи́ти.
В одній руці на пальцях статуї був почеплений золотий вінець з здорових алмазів, ізумрудів, сапфірів, топазів та яхонтів (Н.-Лев., III, 1956, 302);
Вгорі на стінах висіли зелені гірлянди з сосни і через хату попід стелю, навхрест з кутка в куток, теж висіли двома пишними разками, і на них ще червоні папірці були почеплені (Головко, II, 1957, 104).
Словник української мови (СУМ-11)