Словник української мови в 11 томах

почеплений

ПОЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до почепи́ти.

В одній руці на пальцях статуї був почеплений золотий вінець з здорових алмазів, ізумрудів, сапфірів, топазів та яхонтів (Н.-Лев., III, 1956, 302);

Вгорі на стінах висіли зелені гірлянди з сосни і через хату попід стелю, навхрест з кутка в куток, теж висіли двома пишними разками, і на них ще червоні папірці були почеплені (Головко, II, 1957, 104).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. почеплений — поче́плений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. почеплений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до почепити. || почеплено, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почеплений — ПОЧЕ́ПЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до почепи́ти. В одній руці на пальцях статуї був почеплений золотий вінець з здорових алмазів, ізумрудів, сапфірів, топазів та яхонтів (І.  Словник української мови у 20 томах
  4. почеплений — Поче́плений, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)