почерствіти
ПОЧЕ́РСТВІ́ТИ, поче́рстві́є. Док. до че́рстві́ти.
[Маринка:] І от почерствіє людина, і спокійніше б’ється в неї серце, і добрий харч заміняє їй любов. У інших любов усе життя цвіте (Стельмах, Зол. метелиця, 1955, 81).
Словник української мови (СУМ-11)