почоломкатися
ПОЧОЛО́МКАТИСЯ, аюся, аєшся, розм. Док. до чоло́мкатися.
Він почоломкався з Климом (Н.-Лев., III, 1956, 351);
— Ну, здоров, синку. Почоломкаємось. І стали батько з сином цілуватися (Довж., I, 1958, 218);
Суворий столітній дід, скинувши бриля, за старим звичаєм тричі почоломкався з Миколою (Баш, Надія, 1960, 242).
Словник української мови (СУМ-11)