почурукати
ПОЧУРУ́КАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко. Поговорити, порозмовляти.
[Влас:] Кожного чоловіка, коли він має зайвий час, тягне промеж люде: чи там почурукати промеж себе, чи згадати колишнє (Кроп., II, 1958, 322).
Словник української мови (СУМ-11)