почурукати

Почуру́кати, -каю, -єш

гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю. О. 1881. XI. Кух. 10.

Значення в інших словниках

1. почурукати — почуру́кати дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. почурукати — -аю, -аєш, док., розм., рідко. Поговорити, порозмовляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. почурукати — ПОЧУРУ́КАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко. Поговорити, порозмовляти. [Влас:] Кожного чоловіка, коли він має зайвий час, тягне промеж люде: чи там почурукати промеж себе, чи згадати колишнє (М. Кропивницький).  Словник української мови у 20 томах
4. почурукати — ПОЧУРУ́КАТИ, аю, аєш, док., розм., рідко. Поговорити, порозмовляти. [Влас:] Кожного чоловіка, коли він має зайвий час, тягне промеж люде: чи там почурукати промеж себе, чи згадати колишнє (Кроп., II, 1958, 322).  Словник української мови в 11 томах