почіпляти
ПОЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Почепити багато чого-небудь.
Настала осінь. Нимидора почіпляла за ніжки на коромисло десять пар качок і однесла на економію (Н.-Лев., II, 1956, 187);
Горбаті павуки почіпляли від дерева до дерева сіті (Коб., І, 1956, 453);
Рушив [Яшко] помалу, мов на ноги гирі хто пудові почіпляв (Головко, І, 1957, 172).
Словник української мови (СУМ-11)