почіпляти
ПОЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Почепити багато чого-небудь.
Настала осінь. Нимидора почіпляла за ніжки на коромисло десять пар качок і однесла на економію (Н.-Лев., II, 1956, 187);
Горбаті павуки почіпляли від дерева до дерева сіті (Коб., І, 1956, 453);
Рушив [Яшко] помалу, мов на ноги гирі хто пудові почіпляв (Головко, І, 1957, 172).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- почіпляти — почіпля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- почіпляти — -яю, -яєш, док., перех. Почепити багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- почіпляти — ПОЧІПЛЯ́ТИ, ПОЧЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що. Почепити багато чого-небудь. Поприходили в гості й парубки, котрим молодиці почепляли колодки .. Випивши по чарці – по другій, молодиці почали дуріти та сповивати повивачем колодку, увібгавши її в пелюшки (І. Словник української мови у 20 томах