1. Словник української мови у 20 томах

почіпляти

ПОЧІПЛЯ́ТИ, ПОЧЕПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., що.

Почепити багато чого-небудь.

Поприходили в гості й парубки, котрим молодиці почепляли колодки .. Випивши по чарці – по другій, молодиці почали дуріти та сповивати повивачем колодку, увібгавши її в пелюшки (І. Нечуй-Левицький);

Горбаті павуки почіпляли від дерева до дерева сіті (О. Кобилянська);

Рушив [Яшко] помалу, мов на ноги гирі хто пудові почіпляв (А. Головко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почіпляти — почіпля́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почіпляти — -яю, -яєш, док., перех. Почепити багато чого-небудь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почіпляти — ПОЧІПЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Почепити багато чого-небудь. Настала осінь. Нимидора почіпляла за ніжки на коромисло десять пар качок і однесла на економію (Н.-Лев., II, 1956, 187); Горбаті павуки почіпляли від дерева до дерева сіті (Коб. Словник української мови в 11 томах