почіплятися

ПОЧІПЛЯ́ТИСЯ, ПОЧЕПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, я́ємося, я́єтеся, док.

Почепитися за що-небудь (про багатьох або багато чогось; у багатьох місцях).

З гуком, із галасом повискакували, [діти] із-за парт, почіплялися за клямку: – Держіть! Давайте ключа! (С. Васильченко);

Мокрець, подорожник та липчиця почеплялись до Іванової одежі, до довгих вусів (М. Коцюбинський);

Сіно почеплялось до червоних торочок на голові, поналазило за комір, у пазуху, заплуталось у хрестах та дукачах (І. Нечуй-Левицький);

Наліталося по світі, Натомилось павутиння – Почіплялося на вітті, Пообсновувало тиння... (І. Вирган).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me