1. Словник української мови в 11 томах

почіплятися

ПОЧІПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, я́ємося, я́єтеся, док. Почепитися за що-небудь (про багатьох або багато чогось; у багатьох місцях).

З гуком, із галасом повискакували, [діти] із-за парт, почіплялися за клямку: — Держіть! Давайте ключа! (Вас., Талант, 1955, 22);

Довге гарбузиння вилізло на курінь і почіплялось по тину (Н.-Лев., II, 1956, 262);

Наліталося по світі, Натомилось павутиння — Почіплялося на вітті, Пообсновувало тиння… (Вирган, В розп. літа, 1959, 115).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. почіплятися — почіпля́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. почіплятися — -яється, -яємося, -яєтеся, док. Почепитися за що-небудь (про багатьох чи багато чогось; у багатьох місцях). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. почіплятися — ПОЧІПЛЯ́ТИСЯ, ПОЧЕПЛЯ́ТИСЯ, я́ється, я́ємося, я́єтеся, док. Почепитися за що-небудь (про багатьох або багато чогось; у багатьох місцях). З гуком, із галасом повискакували, [діти] із-за парт, почіплялися за клямку: – Держіть! Давайте ключа! (С. Словник української мови у 20 томах