пошанований

ПОШАНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошанува́ти.

І пошановані в нас, мовби власного роду початок, Мати Венера і Марс — римської слави батьки (Зеров, Вибр., 1966, 373).

Значення в інших словниках

1. пошанований — пошано́ваний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пошанований — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошанувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошанований — ПОШАНО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пошанува́ти. І пошановані в нас, мовби власного роду початок, Мати Венера і Марс – римської слави батьки (М. Зеров).  Словник української мови у 20 томах
4. пошанований — Пошано́ваний, -на, -не  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)