пошарудіти
ПОШАРУДІ́ТИ, джу́, ди́ш, док. Шарудіти якийсь час.
Приходить [Мишко] додому пізно, пошарудить три хвилини — вечеряє — потім упаде на ліжко й спить (Мик., II, 1957, 87);
Причалює шаланда, легко пошарудівши об камінь бортом (Ю. Янов., II, 1958, 46).
Словник української мови (СУМ-11)