пошвандяти

ПОШВА́НДЯТИ, яю, яєш, док., розм. Піти куди-небудь без певної мети.

Не журітесь, добродію! Усе козацтво наше укупі, ні жоден не пошвандяв нікуди; ось де вони є (Кв.-Осн., II, 1956, 161);

[Кіндрат Антонович: ] А де ж Олеся? [Лукерія Степановна:] Пішла через хвіртку наниз, чогось до річки пошвандяла (Кроп., II, 1958, 337).

Значення в інших словниках

1. пошвандяти — пошва́ндяти дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. пошвандяти — -яю, -яєш, док., розм. Піти куди-небудь без певної мети.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошвандяти — ПОШВА́НДЯТИ, яю, яєш, док., розм. Піти куди-небудь без певної мети. Не журітесь, добродію! Усе козацтво наше укупі, ні жоден не пошвандяв нікуди; ось де вони є (Г. Квітка-Основ'яненко); [Кіндрат Антонович: ] А де ж Олеся?...  Словник української мови у 20 томах