пошвендяти
ПОШВЕ́НДЯТИ, яю, яєш, док., розм. Швендяти якийсь час.
[Сестра Мархва:] У мир, сестро? [Сестра Серахвима:] Та хоч біля миру пошвендяти. Літечко тепле настало, сонечко ясне так гріє… (Мирний, V, 1955, 66).
Словник української мови (СУМ-11)