поширювач
ПОШИ́РЮВАЧ, а, ч. Той, хто поширює що-небудь.
Розправлялись козаки й міщани з активними поширювачами уніатства (Іст. УРСР, І, 1953, 191);
// Про будь-який об’єкт, що сприяє поширенню чого-небудь.
Зростає роль преси як збирача і поширювача зразків комуністичної праці (Ком. Укр., 4, 1962, 65);
Бур’яни є поширювачами шкідників і хвороб культурних рослин (Хлібороб Укр., 1, 1965, 8).
Словник української мови (СУМ-11)