пошкрябаний

ПОШКРЯ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошкря́бати.

Вся стіна, де притислось ліжко, та біля вікна була геть чисто пошкрябана написами (Досв., Вибр., 1959, 112);

// У знач. прикм.

І двадцять три тоненькі зшитки на стіл пошкрябаний кладе (Гонч., Вибр., 1959, 67);

// пошкря́бано, безос. присудк. сл.

А про рану можеш не турбуватись, я тобі правду сказав, там тільки трохи зверху пошкрябано (Собко, Справа.., 1959, 49).

Значення в інших словниках

1. пошкрябаний — пошкря́баний дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. пошкрябаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошкрябати. || пошкрябано, безос. присудк. сл.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пошкрябаний — ПОШКРЯ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пошкря́бати. Вся стіна, де притислось ліжко, та біля вікна була геть чисто пошкрябана написами (Олесь Досвітній); // у знач. прикм. І двадцять три тоненькі зшитки на стіл пошкрябаний кладе (І.  Словник української мови у 20 томах