пошкрябаний
ПОШКРЯ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошкря́бати.
Вся стіна, де притислось ліжко, та біля вікна була геть чисто пошкрябана написами (Досв., Вибр., 1959, 112);
// У знач. прикм.
І двадцять три тоненькі зшитки на стіл пошкрябаний кладе (Гонч., Вибр., 1959, 67);
// пошкря́бано, безос. присудк. сл.
А про рану можеш не турбуватись, я тобі правду сказав, там тільки трохи зверху пошкрябано (Собко, Справа.., 1959, 49).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошкрябаний — пошкря́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- пошкрябаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошкрябати. || пошкрябано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошкрябаний — ПОШКРЯ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до пошкря́бати. Вся стіна, де притислось ліжко, та біля вікна була геть чисто пошкрябана написами (Олесь Досвітній); // у знач. прикм. І двадцять три тоненькі зшитки на стіл пошкрябаний кладе (І. Словник української мови у 20 томах