1. Словник української мови у 20 томах

пошкрябаний

ПОШКРЯ́БАНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до пошкря́бати.

Вся стіна, де притислось ліжко, та біля вікна була геть чисто пошкрябана написами (Олесь Досвітній);

// у знач. прикм.

І двадцять три тоненькі зшитки на стіл пошкрябаний кладе (І. Гончаренко);

// пошкря́бано, безос. пред.

А про рану можеш не турбуватись, я тобі правду сказав, там тільки трохи зверху пошкрябано (В. Собко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. пошкрябаний — пошкря́баний дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. пошкрябаний — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до пошкрябати. || пошкрябано, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. пошкрябаний — ПОШКРЯ́БАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до пошкря́бати. Вся стіна, де притислось ліжко, та біля вікна була геть чисто пошкрябана написами (Досв., Вибр., 1959, 112); // У знач. прикм. І двадцять три тоненькі зшитки на стіл пошкрябаний кладе (Гонч., Вибр. Словник української мови в 11 томах