пошкрябати
ПОШКРЯ́БАТИ, аю, аєш, док., кого, що і без прям. дод.
1. Шкрябати якийсь час.
Балабуха розсердився, встав із стільця, пішов до шафи, смикнув, пошкрябав пальцями двері (І. Нечуй-Левицький);
Парубок з досади пошкрябав за вухом, аж шапка йому злізла на ніс (М. Коцюбинський);
– Оце виїде, – сонце підіб'ється, розсіє на стерню, коровчатами пошкрябає ральцем, в одну борону заволоче – роди, боже, як хоч! (А. Головко).
2. Подряпати.
Стежка бігла через ліс, і доводилося то низько нагинатися, щоб не пошкрябати обличчя, то зовсім стишувати хід (В. Петльований).
3. перен. Піти, човгаючи ногами.
– Думаєш, синку? Думай, – пристукнула [бабуся] костуром і пошкрябала до брами, звідки гримів духовий оркестр (П. Панч).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- пошкрябати — пошкря́бати дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- пошкрябати — -аю, -аєш, перех. і без додатка, док. 1》 Шкрябати якийсь час. 2》 Подряпати. 3》 перен. Піти, човгаючи ногами. Великий тлумачний словник сучасної мови
- пошкрябати — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док. Словник синонімів української мови
- пошкрябати — ПОШКРЯ́БАТИ, аю, аєш, перех. і без додатка, док. 1. Шкрябати якийсь час. Балабуха розсердився, встав із стільця, пішов до шафи, смикнув, пошкрябав пальцями двері (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
- пошкрябати — Пошкря́бати, -ба́ю, -єш гл. Поскресть, поцарапать. Словник української мови Грінченка