пошлий

ПО́ШЛИЙ, а, е, рідко.

1. Який відзначається низьким рівнем культури, обмежений.

*У порівн. [Мічурін:] Студенти кажеш? А чому я не бачу в їхніх очах захоплення, радості, жадоби пізнання? Чому вони зараз розсілись, як пошлі дачники? (Довж., І, 1958, 476).

2. Позбавлений смаку, банальний.

Маяковський.. виступив проти засилля екранів пошлими міщанськими фільмами (Мист., 6, 1955, 33).

3. Вульгарний, з ознакою непристойності.

В храмі мистецтва не місце жодному цинікові, який здатен при актрисі розповісти пошлий анекдот (Гончар, Циклон, 1970, 121).

Значення в інших словниках

1. пошлий — св., ВУЛЬГАРНИЙ, паскудний, (жарт) БАНАЛЬНИЙ, цинічний, (смак) міщанський.  Словник синонімів Караванського
2. пошлий — див. похабний, вульгарний  Словник чужослів Павло Штепа
3. пошлий — ПО́ШЛИЙ, а, е, рідко. 1. Який відзначається низьким рівнем культури, обмежений. * У порівн. [Мічурін:] Студенти кажеш? А чому я не бачу в їхніх очах захоплення, радості, жадоби пізнання? Чому вони зараз розсілись, як пошлі дачники? (О. Довженко).  Словник української мови у 20 томах