поштивість

ПОШТИ́ВІСТЬ, ПОЧТИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. пошти́вий, почти́вий.

Дитина після пригоди з Січкарем не дуже охоче попадала батькові на очі, бо він таки погримав на неї, що треба мати поштивість до старших (Стельмах, II, 1962, 151);

Перекладач, з підкресленою поштивістю, суворо дотримуючись дистанції, скрадливо ступав услід за комендантом (Коз., Гарячі руки, 1960, 46).

Значення в інших словниках

1. поштивість — пошти́вість іменник жіночого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. поштивість — почтивість, -вості, ж., розм. Властивість за знач. поштивий, почтивий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поштивість — ПОШТИ́ВІСТЬ, ПОЧТИ́ВІСТЬ, вості, ж., розм. Властивість за знач. пошти́вий, почти́вий. Дитина після пригоди з Січкарем не дуже охоче попадала батькові на очі, бо він таки погримав на неї, що треба мати поштивість до старших (М.  Словник української мови у 20 томах