поштиво
ПОШТИ́ВО, ПОЧТИ́ВО, розм. Присл. до пошти́вий, почти́вий.
Проходячи повз Гільду, гості поштиво їй уклоняються (Коч., П’єси, 1951, 174);
Старий підвівся з лавки й поштиво вклонився офіцерові (Ю. Янов., IV, 1959, 177);
Він натирає руки, начеб втирав їх рушником, і поштиво відходить на протилежний бік стола (Вільде, Сестри.., 1958, 361).
Словник української мови (СУМ-11)