поштивніти
ПОШТИВНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Стати штивним, нерухомим, негнучким.
Анна була бліда, неначеб з її лиця зникла остання крапелька крові, а з остраху губи її аж поштивніли (Коб., II, 1956, 176).
Словник української мови (СУМ-11)ПОШТИВНІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., діал. Стати штивним, нерухомим, негнучким.
Анна була бліда, неначеб з її лиця зникла остання крапелька крові, а з остраху губи її аж поштивніли (Коб., II, 1956, 176).
Словник української мови (СУМ-11)