поштуркуваний
ПОШТУ́РКУВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до пошту́ркувати.
Виріс [Іван] між чужими, поштуркуваний, занедбуваний і кривджений, служив за харч і одежу (Фр., III, 1950, 126).
Словник української мови (СУМ-11)ПОШТУ́РКУВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. мин. ч. до пошту́ркувати.
Виріс [Іван] між чужими, поштуркуваний, занедбуваний і кривджений, служив за харч і одежу (Фр., III, 1950, 126).
Словник української мови (СУМ-11)