пощо

ПОЩО́, присл., заст. Навіщо, для (задля, заради) чого.

— І нащо чоловік живе? Пощо у світ родиться? (Вовчок, І, 1955, 225);

— Пощо мені папери? — грайливо одказує Огей (Досв., Вибр., 1959, 325);

І пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем, І вкриє мудрість голову сріблом? (Рильський, І, 1946, 104).

Значення в інших словниках

1. пощо — пощо́ прислівник навіщо незмінювана словникова одиниця арх.  Орфографічний словник української мови
2. пощо — ПОЩО – ПО ЩО Пощо, присл. розм. Навіщо, заради чого. І ми обертаємося в пил... Але пощо обертатися в пил з муками, коли можна без?.. (І.Багряний); Чого вертать ? Пощо ? Й для кого? (П.Карманський); Навіть дівчат не кликала, щоб помагали. Пощо?...  Літературне слововживання
3. пощо — див. НАВІЩО.  Словник синонімів Караванського
4. пощо — див. навіщо  Словник синонімів Вусика
5. пощо — присл., заст. Навіщо, для (задля, заради) чого.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. пощо — ПОЩО́, присл., заст. Навіщо, для (задля, заради) чого. – І нащо чоловік живе? Пощо у світ родиться? (Марко Вовчок); – Пощо мені папери? – грайливо одказує Огей (Олесь Досвітній); І пощо ж весна нам, Коли ми тихі та дозрілі станем, І вкриє мудрість голову сріблом? (М. Рильський).  Словник української мови у 20 томах
7. пощо — по́що навіщо (ср, ст): Опісля запитав, коли, як, чому й пощо я народився, і ще раз глянув на мене (Селепко); Не маєте за чим плакати! Пощо дівчині медицина ?! (Ярославська)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
8. пощо — НАВІ́ЩО присл. (з якою метою), НА́ЩО, ДЛЯ (РА́ДИ, ЗАРА́ДИ) ЧО́ГО, ЧОГО́, ЗА́ДЛЯ ЧО́ГО, ЩО розм., ПРО ЩО́ розм., ПОЩО́ заст.; ЧОГО́ РА́ДИ (з відтінком несхвалення). — Що з тобою? Навіщо ти зодяглася в чорне? (Є. Гуцало); І нащо чоловік живе?...  Словник синонімів української мови
9. пощо — По́що, присл.; по що́ займ. Та й по́що їй тут бу́ти? (Л. Укр.). По що́ ти ходи́в до мі́ста?  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)