Словник української мови в 11 томах

пощипувати

ПОЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Щипати помалу або час від часу.

Лиш баба простягне суху долоню з сухими кришками хліба, зозулястенька цокає дзьобом в долоню і пощипує бабу (Коцюб., II, 1955, 273);

Худоба бродила по вигону, пощипуючи молодесеньку травичку (Тют., Вир, 1964, 181);

Акин пощипував струни домбри (Тулуб, В степу.., 1964, 53);

Докія.. всім тілом пригортається до Тимофія, чуючи, як щасні сльози пощипують її повіки (Стельмах II, 1962, 175);

Затиснутий в куток, Цимбал у задумі пощипував бороду (Гончар, II, 1959, 168);

Мороз відчутно пощипував за вуха (Збан., Ліс. красуня, 1955, 31).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. пощипувати — пощи́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пощипувати — див. рвати; щипати  Словник синонімів Вусика
  3. пощипувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Щипати помалу або час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пощипувати — ПОЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що і без прям. дод. Щипати помалу або час від часу. Лиш баба простягне суху долоню з сухими кришками хліба, зозулястенька цокає дзьобом в долоню і пощипує бабу (М.  Словник української мови у 20 томах