пощипувати
ПОЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Щипати помалу або час від часу.
Лиш баба простягне суху долоню з сухими кришками хліба, зозулястенька цокає дзьобом в долоню і пощипує бабу (Коцюб., II, 1955, 273);
Худоба бродила по вигону, пощипуючи молодесеньку травичку (Тют., Вир, 1964, 181);
Акин пощипував струни домбри (Тулуб, В степу.., 1964, 53);
Докія.. всім тілом пригортається до Тимофія, чуючи, як щасні сльози пощипують її повіки (Стельмах II, 1962, 175);
Затиснутий в куток, Цимбал у задумі пощипував бороду (Гончар, II, 1959, 168);
Мороз відчутно пощипував за вуха (Збан., Ліс. красуня, 1955, 31).
Словник української мови (СУМ-11)