Словник української мови у 20 томах

пощипувати

ПОЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що і без прям. дод.

Щипати помалу або час від часу.

Лиш баба простягне суху долоню з сухими кришками хліба, зозулястенька цокає дзьобом в долоню і пощипує бабу (М. Коцюбинський);

Худоба бродила по вигону, пощипуючи молодесеньку травичку (Григорій Тютюнник);

Акин пощипував струни домбри (З. Тулуб);

Докія .. всім тілом пригортається до Тимофія, чуючи, як щасні сльози пощипують її повіки (М. Стельмах);

Затиснутий в куток, Цимбал у задумі пощипував бороду (О. Гончар);

Мороз відчутно пощипував за вуха (Ю. Збанацький).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. пощипувати — пощи́пувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. пощипувати — див. рвати; щипати  Словник синонімів Вусика
  3. пощипувати — -ую, -уєш, недок., перех. і без додатка. Щипати помалу або час від часу.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пощипувати — ПОЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., перех. і без додатка. Щипати помалу або час від часу. Лиш баба простягне суху долоню з сухими кришками хліба, зозулястенька цокає дзьобом в долоню і пощипує бабу (Коцюб.  Словник української мови в 11 томах