пощипувати
ПОЩИ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., кого, що і без прям. дод.
Щипати помалу або час від часу.
Лиш баба простягне суху долоню з сухими кришками хліба, зозулястенька цокає дзьобом в долоню і пощипує бабу (М. Коцюбинський);
Худоба бродила по вигону, пощипуючи молодесеньку травичку (Григорій Тютюнник);
Акин пощипував струни домбри (З. Тулуб);
Докія .. всім тілом пригортається до Тимофія, чуючи, як щасні сльози пощипують її повіки (М. Стельмах);
Затиснутий в куток, Цимбал у задумі пощипував бороду (О. Гончар);
Мороз відчутно пощипував за вуха (Ю. Збанацький).
Словник української мови (СУМ-20)