поїльниця

ПОЇ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до пої́льник 1.

*Образно. Є ще одна причина обміління Каспію. Волга, головна його «поїльниця», зменшила свій вклад в море (Веч. Київ, 22. V 1957, 1).

Значення в інших словниках

1. поїльниця — пої́льниця іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. поїльниця — -і. Жін. до поїльник 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поїльниця — ПОЇ́ЛЬНИЦЯ, і, ж. Жін. до пої́льник 1. * Образно. Є ще одна причина обміління Каспію. Волга, головна його “поїльниця”, зменшила свій вклад в море (з газ.).  Словник української мови у 20 томах