по-вовчи

ПО-ВО́ВЧИ, присл. Те саме, що по-во́вчому.

[Килина:] Як люде [люди], так і я. Адже приказка каже: «З вовками жить, по-вовчи й вить» (Кроп., IV, 1959, 263);

Огрядний лісовик мовчки брав качки, по-вовчи, всім тулубом, обертався від свого дачника й ішов патрати худющу.. дичину (Стельмах, II, 1962, 277).

Значення в інших словниках

1. по-вовчи — по-во́вчи прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. по-вовчи — присл. Те саме, що по-вовчому.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. по-вовчи — ПО-ВО́ВЧИ, присл. Те саме, що по-во́вчому. [Килина:] Як люде [люди], так і я. Адже приказка каже: “З вовками жить, по-вовчи й вить” (М. Кропивницький); Огрядний лісовик мовчки брав качки, по-вовчи, всім тулубом, обертався від свого дачника й ішов патрати худющу .. дичину (М. Стельмах).  Словник української мови у 20 томах